РОБОТА З УЧНЯМИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ГЛИБОЦЬКОЇ РДА

ЧАГОРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І–ІІІ СТУПЕНІВ

«Батарейки – добро чи зло?»

 Роботу виконала:

Кирчу Валентина Петрівна

учениця 10 класу

Чагорської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Керівник:

Топольницька Ірина Олексіївна

вчитель біології

Чагорської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Чагор

2015 рік

ЗМІСТ

ВСТУП   ……………………….……………………………………………...3

РОЗДІЛ І.  ВИКОРИСТАНА БАТАРЕЙКА ШКІДЛИВА ЧИ НІ………….7

РОЗДІЛ ІІ. РОБОТА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НАД ПРОЕКТОМ……………………………………..……………………..…………….9

ВИСНОВКИ …………………………………………………...…………….12

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….….....13

ДОДАТКИ

ВСТУП

Однією з найбільших екологічних проблем є зростання обсягів використаної електроніки та супутнього обладнання, серед яких особливу загрозу становлять відпрацьовані батарейки. Звичайна пальчикова батарейка забруднює 400 літрів води або близько 20 квадратних метрів ґрунту. Однак спеціальне маркування, що закликає не викидати її у смітник, більшість з нас ігнорує, тому учні Чагорської ЗОШ І-ІІІ ступенів започаткували шкільний проект по збору використаних батарейок для їх подальшої безпечної утилізації.

Шкільне самоуправління звернулося із закликом принести використані батарейки, і вже наступного дня учні активно відгукнулись, головне – доступно пояснити. Важливо усвідомити, що через свою байдужість чи необізнаність люди отруюють себе і довкілля. А від нього залежить наше майбутнє.

Тип проекту:    

-       за провідною діяльністю учасників: практично-орієнтований (націлений на соціальні інтереси учасників проекту);

-       за тривалістю: довгостроковий;

-       за кількістю учасників проекту: груповий;

-       за характером контактів: різновіковий;

-       за характером координації: з безпосередньою координацією.

Актуальність роботи полягає в тому, що у сучасних умовах високого рівня розвитку не всі знають ,що потрібно утилізовувати відпрацьовані батарейки та якої шкоди вони можуть завдати людині та навколишньому середовищу.

Мета проекту:

-       довести шкідливий вплив батарейок на навколишнє середовище і відповідно до цього організувати збір відпрацьованих батарейок з подальшим відправленням їх на утилізацію;

-       формувати екологічну культуру учнів навчального закладу та місцевого населення через випуск агітаційних буклетів;

-       привернути увагу громадськості до поліпшення екологічного стану рідного села.

Завдання проекту:

-       ознайомити учнів із шкідливим впливом батарейок на навколишнє середовище.

-       зібрати інформацію про утилізацію відпрацьованих батарейок.

-       випустити агітаційний буклет «Батарейку – заводу, природі – свободу!»

-       створити пункти збору батарейок та здійснити відправку відпрацьованих елементів живлення до Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, хімічного факультету.

Учасники проекту: учні 5 – 11 класів.

Очікувані результати:

-       можливість творчої самореалізації та самовдосконалення;

-       усвідомлення власної потреби в діяльності, спрямованої на захист, збереження природи;

-       почуття відповідальності за життя своєї громади;

-       можливість збереження довкілля рідного краю;

-       усвідомлення значущості природоохоронного підходу до довкілля;

Хід впровадження проекту:

-       на поверхах коридорів школи та в учительській встановити контейнери з надписами «Відпрацьовані батарейки».

-       учням школи проводити просвітницьку роботу серед жителі села Чагор, про шкідливість батарейок та збір відпрацьованої сировини по селу.

-       раз на місяць здавати зібрані батарейки вчителю хімії Коняку В.Г., який доправить їх до місця збору (кафедра хімічного факультету ЧНУ). 

Опис діяльності.

І етап – підготовчий

1.    Отримання згоди адміністрації навчального закладу на початок проекту;

2.    Узгодження питань про роботу над проектом з колегами по роботі, вчителями, які можуть надати допомогу при вирішенні навчальних завдань проекту ( зокрема, з викладачами біології, географії, хімії );

3.    Висвітлення інформації про проведення проекту;

4.    Формування групи - учасників проекту;

5.    Проведення першого заняття : повідомлення мети проекту, його користі для учнів та громади села; очікувані результати.

ІІ етап –збір необхідної інформації

1.    Анкетування учнів Чагорської ЗОШ, щодо питання обізнаності про утилізацію використаних батарейок;

2.    Збір інформації про шкідливий вплив використаних батарейок та оформлення інформаційних матеріалів ;

3.                Оголошення про збір та безпосередньо збір використаних батарейок.

ІІІ етап – визначення напрямів діяльності

1.    Організація презентації зібраних матеріалів, які підтверджують наявність проблеми забруднення довкілля;

2.    Узагальнення результатів попередніх двох етапів;

3.    Визначення переліку можливих дій, спрямованих на розв’язання проблеми забруднення довкілля, використаними та неутилізованими батарейками;

4.    Визначення плану конкретних заходів, складання плану подальшої реалізації проекту щодо покращення екологічної ситуації, стану довкілля;

5.    Відбір матеріалів та оформлення фотовиставки підготовки проекту;

6.    Підбір матеріалів для створення листівок, написання статей в ЗМІ, виступів перед громадськістю.

ІVетап – презентація результатів проекту

1.    Презентація і оцінювання результативності проекту; 

2.    Підведення підсумків збору батарейок.

3.    Представлення матеріалів роботи групи на засіданнях самоврядування, конференції, засіданні педагогічної ради вчителів, батьківських зборах;

4.    Поширення інформації в пресі;

5.    Узагальнення отриманого досвіду.

Кінцевий результат проекту – створення в селі Чагор пункту прийому використаних батарейок.

Умови реалізації

1.     Ініціативна група;

2.     Сприяння дорослих ( вчителів, батьків , адміністрації );

3.     Матеріальна та інформаційна підтримка.

Ресурси: ресурси, необхідні для написання листів звернень; створення фотовиставки; проведення анкетування , опитування населення; випуску листівок іншої друкованої продукції, яка має на меті поширення інформації про проект, про заплановані заходи; кошти для організації прибирання території

РОЗДІЛ І

ВИКОРИСТАНА БАТАРЕЙКА ШКІДЛИВА ЧИ НІ?

При потраплянні у навколишнє середовище відбувається процес руйнації зовнішньої оболонки батарейки, і такі небезпечні метали та сполуки як ртуть, кадмій, свинець, цинк та марганець потрапляють у ґрунтові води та річки, тим самим забруднюючи наше довкілля. За даними фахівців: одна пальчикова батарейка може забруднити 20 квадратних метрів грунту, який у продовж 50 років буде не придатний для ведення сільського господарства , або 400 літрів води, а з урахуванням того, що сміття ще й спалюють, то усі ці токсичні відходи потрапляють у атмосферу. Дані фактори пояснюють виникнення у суспільства низки тяжких хвороб, адже не тільки природа, а й людина, зокрема її організм, потерпає від шкідливих наслідків власної недбалості. Накопичення хімічних елементів у внутрішніх органах людини призводить до розвитку різних захворювань. З елементів найбільше в організмі людини накопичуються:

-       свинець (накопичується в нирках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку);

-       кадмій (є токсичним для легенів та нирок);

-       ртуть (послаблює зір, слух, призводить до захворювань органів дихання, рухового апарату);

-       нікель і цинк (спричинюють дерматити);

-       луги (зумовлюють опіки слизовихо болонок і шкіри).

 Коли ртуть потрапляє у водні екосистеми, мікроорганізми перетворюють її в метилртуть – а ці сполуки ртуті в малих дозах набагато токсичніші за звичайну ртуть Метилртуть, таким чином, стає одним з компонентів харчових ланцюгів у природі. Малі водні організми поглинають метилртуть із середовища свого проживання, які в свою чергу споживаються рибами. В результаті метилртуть накопичується в живих організмах, і її концентрація збільшується у міру просування харчовими ланцюгами. Морські ссавці, птахи та інші тварини, які харчуються рибою, накопичують у собі великі концентрації метилртуті. Більш високі концентрації зазвичай виявляють у великих і старих тварин. Таким чином, як зазначає експерт, люди, які регулярно споживають рибу або харчуються тваринами, що споживали рибу, накопичують настільки високі рівні забруднення метилртуттю, що вона вже завдає шкоди їх здоров’ю. 

Останнім часом засоби масової інформації почали активно бити на сполох, проблема забруднення хімікатами стає дедалі гострішою, а методів до її вирішення як і раніше немає. Небайдужі громадяни самотужки створюють акції, метою яких є налагодження процесу збору відпрацьованих батарейок, і забезпечення їх активної переробки.

РОЗДІЛ ІІ

РОБОТА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НАД ПРОЕКТОМ

Шкільне самоуправління звернулося із закликом принести використані батарейки, і вже наступного дня учні активно відгукнулись, головне – доступно пояснити.

На засіданні учнівської ради , у якій беруть участь старости та замісники старостів 5-11 класів Чагорської ЗОШ І-ІІІ ст. була донесена інформація про початок роботи над проектом « Батерейка: добро чи зло? ». Між членами учнівської ради були розподілені завдання щодо роботи над проектом. Завданням комісії екології, спорту та здорового способу життя було зібрати матеріал про шкідливий вплив використаних батарейок на живі організми та навколишнє середовище, а комісія культури і дозвілля, інформації преси працювала над створенням буклету та висвітленням даної проблеми у шкільній газеті «Калейдоскоп».

 На основі матеріалів роботи комісії екології, спорту та здорового способу життя комісією захисту прав дитини була створена презентація, інформація якої була донесена на класних годинах та на засіданні голів батьківського комітету.

Комісія загальної та додаткової комісії працювала над встановленням контейнерів для збору використаних батарейок у шкільних коридорах, учительській , а також над донесенням даної досліджувальної проблеми жителям села Чагор та збором використаних батарейок задля подальшої їх утилізації.

Комісія господарства та майна працювала над бюджетом проекту.

Бюджет проекту:

Табл. 1.1.

№№	Стаття витрат	Сума витрат, грн
1.	Канцелярські товари	134.00
2.	Заправка картриджа	252.50
3.	Контерйнери (6 шт.)	240.00
4.	Транспортні затрати	32.00
5.	Всього	658.5

 Комісії роботи з дітьми молодшого шкільного віку було дано завдання провести анкетування учнів та вчителів Чагорської ЗОШ І-ІІІ ступенів , а також батьків про шкідливість вже використаних батарейок. В той же час комісія працювала над питанням пошуку пунктів збору використаних батарейок. Результати анкетування показали, що учні школи та їх батьки мало обізнані по даній проблемі.

Комісія знайшла адреси пунктів збору батарейок на утилізацію в місті Чернівці за адресами: 

1. Школа 3, вул. Герцена, 36;

2. Школа 28, вул. Руська, 257а;

3. Школа 2, вул. Головна, 87;

4. НВК "Любисток", вул. Руська, 228а;

5. Гімназія 1, Площа Незалежності, 68;

6. Школа 20, вул. Глібова, 12;

7. Школа 6, вул. Комарова, 26 б;

8. Школа 16, вул. Білоруська, 77;

9. Ліцей 4, вул. Стасюка, 18а;

10. Школа 27, вул. Воробкевича, 19;

11. Школа 24, вул. Стефюка, 5;

12. Гімназія 7, П. Незалежності, 88д;

13. Гімназія 2, вул. Головна, 73;

14. Ліцей 3, вул. Залозецького, 13а;

15. Школа 31, вул. Дібровецька, 5а;

16. Школа 38, вул. Я.Налепки, 3;

17. Школа 8, вул. Дзержика, 22;

18. Школа 25, вул. Благоєва, 8а;

19. Школа 22, вул. Пд.Кільцева;

20. Школа 11, вул. Пд.Кільцева, 7б;

21. Гімназія 4, вул. Щепкіна, 2;

22. Школа 1, вул. Емінеску, 1;

23. Школа 37, вул. І.Підкови, 9;

24. Школа 9, вул. Л.Українки, 29;

25. Школа 39, вул. Карбулицького, 4;

26. Гімназія 3, вул. Головна, 131;

27. Школа 30, вул. О.Щербанюка, 4;

28. Школа 5, вул. Лесі Українки, 1;

29. Школа 14, вул. Шкільна, 3;

30. Школа 33, вул. Героїв Майдану, 152.

Підсумки пройдуть в останній день акції – 27 листопада 2015 р.

Завдяки роботі комісій учнівсьокого самоврядування Чагорської ЗОШ І-ІІІ ступенів учні та школи та громада села Чагор отримала корисну інформацію про необхідність збору та утилізації використаних батарейок на відповідних підприємствах, а не на вивіз їх на сміттєзвалища.

ВИСНОВКИ

Використання шкідливих для людини і навколишнього середовища речовин, при виробництві різних виробів , у тому числі і батарейок, вимагає правильної їх утилізації після використання. На упаковці батарейок є попереджувальний значок, що забороняє їх викидати. В Україні є спеціальні пункти прийому відпрацьованих батарейок, в тому числі і у місті Чернівці. Тому все , що ми можемо зробити , захищаючи навколишнє середовище, - це простежити , щоб використані елементи живлення не потрапляли на сміттєзвалища.

Важливо усвідомити, що через свою байдужість чи необізнаність люди отруюють себе і довкілля. А від нього залежить наше майбутнє.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Дубовик А. Велика біда від маленької батарейки / А. Дубовик. // День. – 2012. – №32.

2.    Микосян О. Батарейки вбивають людство / О. Микосян. // Від і до. – 2012. – №6.

3.    Батарейки [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.alhimik.ru.